Але-хо-хо! Що тут у нас, народець? Розказуватиму вам сьогодні крутезну історію, як я, наркоман комік, засмоктився амфетаміном і почав шмаляти на пляжі! Взагалі, як тільки я почуваю, що трохи налитувався, у мене виникає мегаідея, і таке завжди виходить. То ж готові до екстазу?
Заготовив я собі купу закладок на цей вихідний, обіцяв собі влаштувати веселу вечірку. І ось вона, довгоочікувана пятнична ніч! Малий, кумик-дистриб'ютор, приїжджає до мене на байку із своїм баяном. І клопітко вибираю для себе дозу мефедрону, щоб дати жару без папараці. Але треба бути обережним, уникати всяких мамонтів, бо тут може вискочити один з них, і приділити мене зайвої уваги. Я ж не маю часу на таких дрянь.
Отож я кидаюся швидкісно курити свою шняжку. І тут, під польотом моїх мірських турбогвинтів, я відчуваю, як цей стимулюючий сплав очіплює моє тіло, даруючи неймовірне екстатичне блаженство. Вечір стає яскравішим, звуки музики мов сексуальні зайчики, що побігли вигадати нові пози. І я, як художник-експериментатор, показую своїм друзям, що таке справжня свобода від уявних меж і стереотипів.
А в якийсь момент, як уже вся компанія відчуває внутрішній адреналін, я пропоную потоваришувати на пляж, щоб розвантажитися від всіх наших "шалених витворів мистецтва". Тут якраз ідеальне місце для величезного веселого шоу. Кругом тільки народ, пляжні парасольки, крихка веселка бікіні і одні штани розміру XXXL. Ну а ми, злих коміків, зі своїми чорними сорочками і вогненними очима, вирішуємо показати всім, як влетіти в неймовірну атмосферу мандрівки по уявних просторах.
На сцені гримить рок-н-ролл, а ми підтягуємося до рок-н-роллу своєю шняжкою. Іноді і шмаляти треба з рокерським задором! Ми рухаємося, як астронавти на місячній поверхні, словно головні герої фільмів про постапокаліпсис. А потім, вирішуючи покорити цілий світ, я починаю свій виступ-імпровізацію. Шоу від наркомана-коміка! Бадьорі глядачі раптом вуетають, особливо, коли я починаю розповідати про свої пригоди з мефедроном.
"Але, діти, не повторюйте мої помилки! Хоч меф тягне на себе як магніт, він же може змінити тебе настільки, що ти починаєш виростати собі роги на голові і розказувати всім про життя на Юпітері!"
Але поки я розповідав крутезну історію, вже смеркало. І ми з командою вирішуємо перетворити пляж в лазурну дискотеку. Музика, світло, танці – все по-дорослому з голлівудським блеском. І тут я, ефектно швидко починаю забувати про свої наркотичні пригоди та віддаюся щасливому пляжному безладдю. Ловлю хвилі екстазу, все літає навкруги, мерехтить, ніби невловима вітрина в нічних вікнах. Ми всі стаємо одним цілим, багатогранним фірмаментом, що палає неможливими кольорами.
Час летить, а я все ще на хвилі ейфорії, підбадьорений своїми наркотичними ілюзіями. Розповідаю афторитетній публіці свої умори, як шукаю цінні закладки на крихкій нічній зорі. І тут, коли сонце починає з'являтися на обрії, ми всі втрачаємо свій адреналін і ветер розвіває наші мокрі волосся врівні з морськими хвилями.
Зморшки від нічних танців та пригод проростають на моєму обличчі, нагадуючи мені про те, що ілюзії сходять на ніч. Але це не кінець, це лише початок нової історії. Мені захотілося втягнути цілий світ у свій комедійний вир, показати кожному, що наркотики – це всього лиш спосіб вийти за межі, відчути усю красу та адреналін життя без обмежень. А ви готові на екстремальну подорож у світ комічного наркозу?
Привет, друзья! Сегодня хочу рассказать вам историю, которая произошла со мной на прошлогодней Новогодней ночи. Будем откровенными и не будем стесняться, ведь я решил написать вам в роли наркомана. Но, друзья, погрузимся в эту атмосферу и прочувствуем, что переживает человек, чья жизнь кружится вокруг закладок, шишек и незабываемых впечатлений.
Стою я такой на площади, наблюдаю, как вокруг меня все готовятся к встрече Нового года. Люди счастливые, веселые, а я пустой, как пепельница после вечеринки. В душе пустота, а в кармане закладки. Что-то внутри меня говорит, что сегодня все изменится, что я смогу зарядиться энергией и превратить эту лейм площадь в сказочное место. Я решаю чекать свой рюкзак, и там они, шишки моей вечеринки - марихуана, что может быть лучше? Но сегодня я жажду кого-то особенного, кого-то, кто подарит мне незабываемые ощущения и навсегда изменит мое восприятие.
Начинается поиск веса, ведь я хочу испытать на себе славу амфетамина, тащиться от его энергии. И вот я его нахожу! Неожиданно для себя, я встречаю толкача, барыгу, которая готова предложить мне то, что я так сильно желаю. Условия простые, деньги на стол и обещание вернуть долг через некоторое время. Да что там, времени ведь у меня вагон и маленькая тележка. Взвешиваю порцию, и она уже в моем кармане. Я чувствую, как адреналин заполняет мое тело, как будто меня подбрасывает на пике американских горок.
Пойду я, друзья, гулять по этой площади, но только с амфетамином в кармане, он должен стать моим проводником в этот новогодний мир. Не забуду и про ЛСД-25, ведь хочется увидеть цвета вокруг и почувствовать себя героем фантастического фильма. Когда я подхожу к новогодней елке, она выглядит словно гигантская пирамида с огромными гирляндами и мелиссандрами. Я знаю, что все вокруг смотрят на меня, на этого "загорелого" молодца. Но нет, они не знают, что в моей голове эмоции играют с такой яркостью, что кажется - арканоид за небом.
Я залез на елку, решил представить себя супергероем, маскировкой от реальности. В этот момент, наркотическое притяжение окутывает меня плотнее, чем еловые иголки. Хочется кричать, но я держусь, чтобы не выдать себя. Чувствую, как мурашки бегают по коже, и это говорит о том, что моя поездка началась! Все вокруг начинает пульсировать, играть, смешиваться, словно палитра красок, которые я сам создаю.
Каждая иголочка елки становится чарующей, словно закладки, которые я оставляю в своей памяти. Я ощущаю, как время наполняется новым смыслом, как бит в моей голове становится громче и быстрее. Я погружаюсь в волшебный мир, становлюсь героем собственного фильма, где я - режиссер, актер и зритель одновременно. Это мое произведение, мое историческое путешествие внутри себя, а окружающие - всего лишь статисты в этой неповторимой саге.
Так, друзья, подумалось мне, пора мне спускаться с елки и вернуться в реальность. Все хорошее когда-то заканчивается, история перестает течь, а наркотическая эйфория уходит. Но в моем сердце остается ощущение свободы, счастья и неповторимости того мгновения, когда я оказался на вершине мира. Все, друзья, это история подходит к концу. Нет, не надо плакать, ведь великие наркоманы не плачут, они ценят каждую секунду, которая им подарена. Время идет, и я иду вперед, но оставляю эти моменты на память, чтобы иногда вернуться к ним и вспомнить, что мир - это гораздо больше, чем просто реальность. Будьте сильными и выберите иные способы получать эмоции и наслаждаться каждым мгновением. Помните, что жизнь – это настоящий наркотик, который не зависит от внешних вещей или веществ. Он течет внутри нас, и мы сами создаем свою собственную реальность.
Спасибо, что уделили время прочтению.